среда, 7 апреля 2021 г.

Подростковая депрессия

 

Створіть публічний допис…
Кімната
Світлина/відео
Позначити людей
Сегодня хочу поговорить о очень важной теме-депрессия в подростковом возрасте. Она очень актуальна сейчас, в условиях карантина. Очень важно не упустить время и вовремя помочь.
Около 11 % подростков страдают депрессивными расстройствами в возрасте до 18 лет. Девочки чаще, чем мальчики, склонны к депрессии. Риск развития депрессии увеличивается по мере взросления ребенка. По данным Всемирной организации здравоохранения, большое депрессивное расстройство является ведущей причиной инвалидности среди населения в возрасте от 15 до 44 лет и одной из ведущих причин смертности в этом возрасте. Считается, что около 20 % подростков будут испытывать подростковую депрессию, не достигнув зрелого возраста, от 10 до 15 % из них постоянно имеют отдельные симптомы депрессии, а 5 % — страдают от клинически выраженной депрессии. 8,3 % подростков страдают от депрессии в течение не менее одного года. От 20 до 40 % подростков будут иметь более одного эпизода в течение двух лет, а 70 % — более одного эпизода до начала взрослой жизни.
Средняя продолжительность эпизода депрессии у детей и подростков составляет от 7 до 9 месяцев.


В этот период у детей отмечается грусть, они теряют интерес к формам деятельности, которые им нравились до этого, они начинают винить себя в своих неудачах, критиковать себя и начинают ощущать, что их критикуют другие. У них появляется чувство отверженности, безнадежности, появляются мысли о том, что не стоит жить, мысли о самоубийстве. В состоянии депрессии подростки часто становятся раздражительными, что нередко может приводить к агрессии. Они теряют в себе уверенность, появляются проблемы с концентрацией внимания, они ощущают недостаток энергии и мотивации, что в конечном итоге ведет к нарушению сна.
Подростки и дети, у которых возникают проблемы внутри семьи или в стенах школы, на самом деле могут находиться в состоянии депрессии, но они не знают об этом и не понимают, что с ними происходит.
У детей и подростков часто может снижаться или пропадать интерес к деятельности или развиться неспособность получать удовольствие от ранее любимых занятий.
Также могут наблюдаться изменения в питании, режиме сна и бодрствования. Нарушения сна могут проявляться как в просмотре социальных сетей всю ночь напролет, так и в трудностях пробуждения и частых опозданиях в школу. Ребенок может быть сонлив на протяжении всего дня.
Это может быть первым шагом для понимания родителями, что у ребенка есть проблемы и он нуждается в помощи.
Приведу пример от человека, который страдал депрессией:
"На что похожа депрессия?
Удивительное дело, но когда у меня не было депрессивного состояния, я не понимал смысла слов, которыми описывалась депрессия. Пережив ее, я верю — любой потенциальный клиент узнает это состояние моментально. Остальные будут говорить «соберись, тряпка». Описать нельзя, можно только пережить. Но, как и остальные, я попробую сформулировать.
Депрессия — состояние, уничтожающее вашу волю. Для внешнего наблюдателя она похожа скорее на лень с нерешительностью, чем на грусть, с которой ее обычно сравнивают.
Человек не чувствует в себе не то что желания — возможности совершить даже самое простое действие. Многие здоровые люди легко могут представить себе нежелание сделать утром зарядку, почти переходящее в невозможность. Теперь усильте это ощущение и примените его к таким вещам как встать, выпить стакан воды или почистить зубы.
Так как на страдающего постоянно давит внешний мир, постоянно заставляя делать те или иные вещи, он может замкнуться в себе или, напротив, быть раздражительным.
На все это часто наслаиваются различного рода зависимости. Чаще всего — пищевая (пирожные, сладости и фастфуд на короткое время обеспечивают кажущийся прилив сил) или игровая (получить ощущение прогресса в игровом пространстве гораздо проще, чем в реальной жизни).
Ежедневно тратить по два часа на ВЫБОР игры, в которую я хотел бы поиграть, и так ни на что не решиться из-за отвращения — легко."
Будьте внимательны к своим подросткам!

суббота, 3 апреля 2021 г.

Що треба знати про малюків з аутизмом

 👧🧒

 2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Розлад спектру (РАС) за визначенням класифікації DSM 5 – це порушення у сфері комунікації та стереотипна поведінка. Причому проявлятися вони можуть по-різному. Тому і описують ці порушення як спектр. Діти з РАС можуть бути зовсім різними. І симптоми можуть відрізнятися.

 Часто батьки не хочуть приймати  проблему і мають багато заперечень, коли   намагаються звернути увагу на те, що у малюка є складнощі у комунікативній сфері.

1️⃣  «Він дуже розумний. Він рахує у два роки до 100 і знає усі кольори». 

Аутизм – це не про інтелект. І багато малюків з РАС мають високий інтелект, а у деяких знаннях і вміннях сильніші за однолітків. Але це про комунікацію. Якщо малюк не звертається з проханням до вас, а намагається дістати предмет, не помічаючи нічого навколо. Якщо вашу руку малюк використовує як інструмент, з проханням піти звертається до дверей, а іграшку просить у іграшки, а не у вас. Якщо малюк не ділить з вами увагу,  коли ви привертаєте її, не ділиться своїми емоціями через погляд – розкажіть про це лікарю.

У 18 місяців малюк має користуватися вказівним жестом. А лікар має про це спитати. Якщо жесту немає, це привід насторожитися.

2️⃣  «Він не виставляє предмети у ряд. Він грається конструктором».

Не обов'язково малюк має робити так, як пишуть у книзі про аутизм. Але стереотипна поведінка може проявлятися в просторі одних і тих самих дій. Малюк складає конструктор знову і знову. Дивиться один і той самий мультик. Їсть одну й ту саму їжу і на вулиці гуляти треба одним і тим самим маршрутом. Якщо так відбувається, обговоріть це з педіатром. 

3️⃣  «Він розуміє тільки те, що хоче розуміти, а в інших випадках прикидається «глухим».

Так, кожен малюк може зосередитися і не реагувати. Але якщо він не реагує на дійсність (пробіг кіт, щось впало), побудував башту, склав пазл  і не ділить емоцію з вами, не шукає емоційного підкріплення – скажіть про це лікарю.

Якщо малюк у 1,5 роки не розуміє прохання, звернену мову, вам може здаватися, що він «морозиться» – але зверніть увагу лікаря на це. 

4️⃣  «У нього такий характер». 

Так, криза двох років, коли дитина випробовує кордони та інтенсивно демонструє негативну поведінку, може виснажувати. Але якщо будь-який інакший сценарій – одяг, маршрут, їжа –викликає негативну поведінку, поговоріть про це з лікарем.

5️⃣  «Він же говорить реченнями. Повторює цілі мультфільми». 

Мовлення – це не завжди комунікація. Це міф, що діти з РАС не говорять. Вони можуть говорити багато, повторювати за вами або мультиками. Але якщо  при цьому малюк не кличе вас, не просить словами, не вживає слова в контексті ситуації – скажіть про це лікарю. 

Так само, якщо малюк не говорить, але активно вживає для комунікації жести, міміку, доносить до вас свої прохання, це навряд РАС. 

6️⃣   «Він дуже хитрий, собі на умі». 

Якщо малюк у 1,5 роки не повторює ваші дії, не імітує елементи сюжету у грі, якщо його ігри одноманітні, повторюються з дня на день – скажіть про це лікарю.

7️⃣  «Він просто у нас тут маленький начальник».

Малюк з РАС може встановлювати свої правила і всіх контролювати. Буває, що всі вдома мають рухатися і сидіти тільки у визначених місцях, а зміна сезонного одягу батьків здатна призвести до істерики на пару годин і відмови виходити на вулицю. Батьки можуть сміятися над такою поведінкою чи, навпаки, злитися на малюка, але варто з'ясувати, чи не потребує він допомоги.

8️⃣  «Я не хочу йому діагноз».

Коли ми говоримо про комунікативну сферу, йдеться перш за все про вчасну допомогу. Малюк з РАС не має вроджених умінь спілкування. Але раннє втручання допомагає цього навчитися. Чим довше заперечувати проблему, тим довше малюк буде без допомоги і тим важче буде йому адаптуватися до соціуму.

 Сенсорна чутливість, чутливість до звуків, поверхова «польова» поведінка, відсутність зорового контакту, стереотипні рухи, наприклад, махання руками, біг по колу – теж привід поговорити з лікарем. 

❓ Як допомогти малюку з РАС?

✅ Денверська модель раннього втручання, АВА-терапія, Dir Floor time – ефективні методи допомоги. 

Нехай малюки будуть щасливі!💟👩‍⚕️

четверг, 18 марта 2021 г.

Хто такий вчитель-дефектолог?

 

Хто такий вчитель-дефектолог?

Дефектолог - фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я.
Фахівців прийнято розділяти на дві категорії: тих, хто навчає і виховує дітей з обмеженими можливостями здоров'я та тих, хто працює в галузі корекційної педагогіки.
Дефектологія - це досить складна наука, що поєднує в собі медицину, психологію і педагогіку.
Сучасний фахівець не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.
Фахівців у галузі дефектології є кілька:
Учитель-дефектолог (тифлопедагог) - фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми із зором (тотально сліпі, слабозорі, з порушеннями (вадами) зору).
Учитель - дефектолог (сурдопедагог) - фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми зі слухом (тотально глухі, слабочуючі та з вадами слуху).
Учитель - дефектолог (олігофренопедагог) - фахівець, який працює з дітьми з інтелектуальними порушеннями (розумовими вадами).
Учитель-дефектолог (логопед) - фахівець, який працює з усіма видами мовних порушень.
Учитель дефектолог (ортопедагог) - фахівець, який працює з усіма видами порушень постави та дітьми з вадами опорно-рухового апарату, хворими на дитячий церебральний параліч.
Дефектолог виконує наступні функції: 

  • проводить глибоке і всестороннє обстеження особливостей розвитку кожної дитини, веде роботу, спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей; 
  • розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам'ять, мислення та ін.) 
  • розвиває навички спілкування і мовну діяльність дітей;
  • веде консультування батьків, під час якого вони вчаться необхідних прийомів навчання і виховання своєї дитини.

понедельник, 15 марта 2021 г.

Директор ІРЦ ІМР ділиться своїм досвідом

 

13.03.2021 року директор Інклюзивно-ресурсного центру Ірпінської міської ради, Діна Тимошенко-Ушакова, провела свій майстер –клас «Методи арт-терапії та арт-педагогіки в інклюзивній освіті» на  Міжнародному фестивалі з дитячої психології, арт-терапії та арт-педагогіки  "АРТ- ПРАКТИК. ДІТИ".

Тренер  з натхненням,  з величезним бажанням ділилася  досвідом з учасниками фестивалю.

         Учасники  ознайомилися з методами арт-терапії та арт-педагогіки, здобули нові знання, набули певних навичок, які зможуть використати у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами


суббота, 13 марта 2021 г.

"Арт-практик. Діти". 2021

 Ось і пройшов мій майстер-клас на фестивалі "Арт-практик. Діти".

Дякую учасникам, що були активні, що задавали запитання, за слова подяки"!
Любіть життя, насолоджуєтеся ним і кожним кроком, а також живіть з натхненням!
До наступної зустрічі!





понедельник, 22 февраля 2021 г.

Відкриття фотовиставки «Лицарі та маленькі Феї»

 




 22.02.2021 року Діна Тимошенко-Ушакова, директор Інклюзивно-ресурсного центру, була присутня  на відкритті фотовиставки  військових разом з  дітьми з особливими потребами «Лицарі та маленькі Феї».

Приємно, що  серед  дітей була Даша, дівчинка із нашого міста.

Під час перегляду  фотовиставки було обговорено ряд проектів, які стосуються дітей з особливими освітніми потребами.

Ви теж  маєте можливість завітати до Ірпінської міської ради  та переглянути це надзвичайно глибоке та символічне фотомистецтво особисто.

четверг, 18 февраля 2021 г.

Для педагогічних працівників, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами

 Для педагогічних працівників, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами

https://lib.imzo.gov.ua/navchalno-metodichn-posbniki/dlya-pedagogchnikh-pratsvnikv-yak-pratsyuyut-z-uchnyami-z-osoblivimi-osvtnmi-potrebami/