Коли твоя робота, це не просто робота

,Стимулом до написання цього посту є вчорашня переписка з мамою , яка має дитину з особливими освітніми потребми. Я й досі пам»ятаю її перший візит, всі наші розмови і зустрічі. З радістю спостерігаю за їхіми досягненнями і перемогами! Люблю дивитися  в розумні та щасливі очі дитинии, коли зустрічаємося.

Адже моя робота - це не просто робота, а те місце, де тобі хочеться допомагати, приходити на допомогу,  розуміти, любити, радіти!  Коли радієш кожному кроку вперед, кожній маленькій перемозі!

Я займаюсь освітою дітей з особливими освітніми потребами уже понад 18 років. У нас з моєю донечкою (корекційним педагогом) – це сімейна справа.

Основна ціль нашої роботи  – це соціалізація, навчання жити і контактувати з соціумом. Дуже важливо, щоб діти навчились бути самостійними та могли обходитись без нашої допомоги. Паралельно іде ціль: корекційно-розвиткова робота відповідно до потенційних можливостей дитини. І звичайно-– це допомога батькам. Я вважаю, якщо батькам також дати певні знання, необхідні навички роботи і спілкування з дітьми, то це може кардинально змінити атмосферу в сім'ї.

Тому,  не бійтесь звертатися до спеціалістів.