Роздуми в День вчителя

Є строга радість – взять трамплін рекордний. Без публіки. Без премій. Без журі
(Ліна Костенко)
Я-педагог! Два чарівних слова, які змушують зазирнути у власну душу, своє серце, в свої думки, подумати про себе.

Педагог -це спосіб життя, це стан душі. Чи вистачить мені сил? Чи зможу йти в ногу з часом, бути готовою до всього? Думаю, що так. Адже весь час рухаюся вперед, вдосконалююсь, навчаюсь новому.
Десь я прочитала легенду, що на землі розкидано безліч вуглинок-світлячків. Кожна з них - це символ якоїсь професії.І щаслива та людина, яка знайде саме свою вуглинку, що світитиме їй все життя. Я вважаю, що не помилилася в виборі своеї професії, я знайшли свою вуглинку —і тому щаслива людина.
Мабуть, потрібно знати, чого я не люблю, шо заважає мені в житті. Так-от, я не люблю, як сказав В.Висоцький, «коли, стріляють в спину, а ще гірше-коли в неї плюють», не люблю фальші, лицемірства, облудливих слів, ненавиджу підлість і брехню. Тому висловлююсь відкрито, чесно, уникаю піднесено-порожніх фраз.
Професія педагог-це професія успіху. Досягти успіху не означає, що потрібно зробити що-небудь визначальне. Це значить, що потрібно робити те саме, що і всі, Tільки виключно добре. Є такий афоризм: «Не даруй людині картину-подаруй їй фарби і nолотно, не даруй людині книгу-подаруй блокнот і ручку. Не даруй того, що ти вважаеш шастям- подаруй ти їй свободу вибирати своє"
З повагою і любов"ю до вас, Діна Тимошенко-Ушакова