РОБОТА МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА З ДІТЬМИ ЛОГОПЕДИЧНИХ ГРУП

На початку року при пере­вірці музичних здібностей но­вих дітей виявляється, що ба­гато з них не співають, а гово­рять. Деякі діти не можуть про­співати той чи інший звук, по­гано запам'ятовують тексти пі­сень, їх назву, назви музичних творів для слухання, недо­статньо координують рухи з музикою, співами, словом, від­чувають утруднення в передачі, відтворенні ритмічного малюн­ка.

Згадані особливості дітей зумовлюють специфіку прове­дення музичних занять. У зв'яз­ку з цим широко використову­ється ряд вправ на розвиток основних рухів, дрібних м'язів руки, активізацію уваги, відчут­тя музичного ритму, орієнтації в середовищі, розвиток «м'язо­вого почуття». Особлива увага приділяється танцювальним ру­хам. Сюди включаються танці під співи. Цікавими для дітей є музично-дидактичні ігри, що сприяють розвитку фонематич­ного слуху та уваги, ритмічні ігри, ігри із завданням на орі­єнтацію в навколишньому, вправи на розрізнення музич­них звуків по висоті і на авто­матизацію сприймання тих зву­ків, які діти вивчають на лого­педичних заняттях. У перші місяці проводяться ігри на му­зичних інструментах (ударних, шумових).

На початку навчального року музкерівник, обстежуючи кожну дитину, повинен вияви­ти рівень її музичних здібнос­тей за такими параметрами:

— здатність слухати музику, стійкість уваги, зацікавленість;

—  співочі навички (зв'яз­ність музичних фраз, дихання між фразами і т. ін.);

—  сформованість рухів під музику;

—   виразність виконання танцювальних рухів;

—  зрозумілість вимови слів при співах;

—   достовірність передач мелодії.

При цьому музкерівник виз­начає:

—   наявність (відсутність) навичок;

—  недосконалість сформованості навичок;

—   стійкість (нестійкість) навичок.

Логоритмічний вплив здій­снюється постійно, відповідно до логопедичної корекції. З цією метою використовують різні засоби логоритміки:

—  ходьба та крокування в різних напрямках;

—   вправи, які регулюють м'язовий тонус (загальнорозвивальні та корекційні);

— вправи та ігри для розвит­ку загальної, тонкої моторики;

—  розвиток міміки, панто­міміки;

—   вправи, які активізують увагу;

—  ритмічні вправи;

— співи;

—  рухливі ігри з помірним, тонізуючим, тренуючим наван­таженням; несюжетні, рухливі ігри з елементами спорту;

—  вправи та ігри для розвит­ку творчої ініціативи;

—  заключні вправи.

Заняття з логоритміки в ло­гопедичних групах проводять­ся двічі на тиждень. З березня планується одне заняття логоритмічне, друге — музично-ритмічне. Елементи логоритмі­ки логопед та вихователь ви­користовують на своїх занят­тях протягом навчального року. На логоритмічних занят­тях, які проводить музкерів­ник, присутні логопед та вихо­ватель.

Перед музкерівником у ро­боті з дітьми, що відвідують логопедичні групи, стоїть ряд завдань логопедичного впливу.

Підготовчий етап передба­чає розвиток:

— музичного, звуковисотного, тембрового, динамічного слуху;

— співочого діапазону голо­су;

—  почуття ритму;

— слухової уваги;

—   просторової орієнтації рухів;

—  загальної та дрібної мо­торики, міміки;

—  мовної моторики для за­гального формування артику­ляційної бази звуків.

Етап формування первин­них вимовних умінь та нави­чок (постановки звуку, автома­тизації, диференціації):

—   продовження розвитку немовних функцій підготовчо­го етапу;

—  удосконалення  мовної моторики (здатність переклю­чатися, координація, точність виконання рухів);

—  розвиток процесів мис­лення: порівняння, досконалення звуковисотного та дина­мічного слуху;

— розвиток фонематичного сприймання;

—  встановлення зв'язку між звуком і його музичним обра­зом.

Етап формування комуніка­тивних умінь та навичок:

- закріплення рухових умінь, вироблення рухових на­вичок;

—  подальший розвиток музичного слуху;

— розвиток співочого діапа­зону голосу;

—  мовної моторики;

—  фонематичного сприй­няття;

— формування навичок пра­вильного вживання звуків у різ­них формах та видах мови, в усіх ситуаціях мовного спілку­вання.