РОБОТА ВИХОВАТЕЛЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРУПИ

Вихователь дитячого садка для дітей з вадами мови вико­нує поряд із загальноосвітніми та виховними завданнями і корекційні: усуває недоліки у сен­сорній, емоційно-вольовій, інтелектуальній сферах, що зу­мовлені особливостями мовно­го дефекту. Вихователь звертає увагу не тільки на корекцію наявних відхилень у розумово­му, фізичному розвитку, а й на

розвиток і вдосконалення ді­яльності збережених аналізато­рів. Цим забезпечується осно­ва для розвитку компенсатор­них можливостей дитини, що зрештою впливає на розвиток мови.

Компенсація мовного недо­розвитку, спеціальна адаптація дітей і підготовка їх до навчан­ня в школі передбачають необ­хідність оволодіння всіма вида­ми діяльності, передбаченими програмою.

Вихователь повинен особ­ливу увагу звертати на розви­ток сприймання процесів пам'яті, мотивів, доступних форм словесно-логічного мис­лення, розвиток пізнавальних інтересів. При цьому необхід­но врахувати своєрідне відста­вання у формуванні пізнаваль­ної активності, яке виникає внаслідок мовного дефекту, звуження контакту з навколиш­нім середовищем, вад сімейно­го виховання тощо.

В обов'язок вихователя вхо­дить формування дитячого ко­лективу, зміцнення у дітей віри у власні сили, усунення нега­тивних переживань, пов'язаних з мовною неповноцінністю, виховання інтересу до занять. Для цього необхідні знання ві­кових та індивідуальних психо­фізичних особливостей дітей.

Вихователь повинен бачити причини негативних вчинків дитини, вчасно помітити її під­вищену нервозність, конфлік­тність або, навпаки, підвищену виснажливість, втомлюваність, пасивність, млявість. Правиль­но організований психо-педагогічний вплив вихователя знач­ною мірою запобігає появі стій­ких небажаних відхилень у поведінці дітей, формує в групі позитивні стосунки.

Обов'язковими для вихова­теля є щоденні спостереження за мовною діяльністю дітей, забезпечення їх мовної актив­ності, контроль за правильною вимовою поставлених звуків, відпрацювання граматичних форм.

Мова вихователя має бути чіткою, зрозумілою, добре інто­нованою. Слід уникати склад­них синтаксичних конструкцій, які ускладнюють розуміння мови.

Особливу увагу вихователь повинен приділяти дітям, у яких мовлення почало розви­ватись із запізненням, дітям з ускладненим анамнезом, пси­хофізіологічним недорозвинен­ням. Не треба фіксувати увагу дітей на їх мовних вадах.

Виховання у дітей інтересу до занять з розвитку мови має особливе значення. Власне мовним навичкам передують практичні дії з предметами, участь у різних видах діяль­ності, активні спостереження за навколишнім. Специфіка робо­ти вихователя — організація і проведення після сну занять за завданнями логопеда. Вихова­тель має знати, на якій стадії відбувається автоматизація зву­ків кожної дитини і слідкувати за вимовою поставлених звуків, граматичним оформленням мови у повсякденному житті.

У процесі корекційної ро­боти важливо приділяти знач­ну увагу розвитку дрібних м'язів рук.

У перші два тижні роботи із новими дітьми вихователь обов'язково обстежує кожну дитину, виявляє рівень її тань та вмінь у різних видах діяль­ності, заповнює спеціальну схе­му обстеження.