Використання методик для тестування дітей з ООП
У 2018 році Міністерство освіти і науки України
закупило основний пакет методик для тестування дітей з особливими освітніми
потребами на базі інклюзивно-ресурсних центрів.
До комплектів, які надійшли в кожен ІРЦ, входять 5
методик. Це методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини,
методика WISC-IV або Шкала Векслера для дітей – IV видання та
методика Leiter-3, шкала продуктивності Лейтера – 3 видання. Ці методики
спрямовані на визначення рівня інтелекту.
Методика Векслера містить вербальні тести, і її
віковий діапазон застосування – від 6 до 16 років. Шкала Лейтера містить
невербальні інструкції і завдання і не потребує вербальної комунікації з
дитиною взагалі. Спочатку її створювали як методику для дітей з порушеннями
слуху та мовлення, але вона знайшла широке застосування для дітей з аутизмом.
Завдяки невербального компоненту вона широко застосовується для осіб з
абсолютно різними порушеннями. Її віковий діапазон – від 3 до 75+ років, тобто
підходить і для дітей, і для дорослих.
Також є дві методики, спрямовані на визначення
особливостей розвитку дітей аутистичного спектру –
це PEP-3 та CASD.
PEP-3 розроблена в межах “TEACCH” (програма для навчання та роботи з дітьми з
РАС та іншими розладами) і вузькоспрямована на дітей з РАС. Зараз є великий
запит на оволодіння псидіагностичними інструментами, які можуть підтвердити або
спростувати наявність у дитини РАС. Обережно вживаю слово “діагностичний”, тому
що психологи не можуть ставити діагнози.
Отже, ми завжди наголошуємо, що за результатами
роботи з будь-якою з методик ми не ставимо діагноз та не формулюємо
жодних діагностичних рішень. Ми визначаємо поведінкові, когнітивні або
емоційні прояви дитини. І ми кажемо про діагностування лише в контексті
визначення особливостей. Ми не діагностуємо аутизм за PEP, а визначаємо
поведінкові та когнітивні прояви. Саме в цьому перевага.
Сама методика виглядає як гра, схожа на набір
іграшок. Але кожна іграшка – стимул, який спеціаліст дає дитині і фіксує її
поведінкові реакції за чітким протоколом, на основі якого нараховуються бали.
Кожна поведінкова реакція оцінюється певною кількістю балів, і вже виходячи з
віку дитини, ці бали переводяться в певні показники.
Інша методика, спрямована на визначення проявів РАС
у дітей, – це CASD, скрінінгова методика. Вона складається із запитань до
батьків або спеціалістів, які проводять з дитиною найбільше часу. Тобто є
кілька варіантів заповнення методики CASD: батьками, опікунами чи корекційними
педагогами. Останнє можливо, але є небажаним, тому що запитання в методиці
стосуються і деяких побутових аспектів поведінки дитини, прийому їжі, гігієни
тощо.
Остання методика – опитувальник CONNERS-3. Вона
потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності). Тест
складається з трьох форм: для самої дитини, для батьків (опікунів) і
вчителів-педагогів. Віковий діапазон для CONNERS-3 – від 6 до 16
років.
Аналіз результатів має відбутись мінімум за трьома
формами. Дітям молодшого віку (6-7 років) форма самозвіту не надається. Замість
неї додаткову форму мають дати або вчителю, або батькам чи опікунам. Загалом
за CONNERS-3 може бути зібрано до 5 джерел інформації. Опитувальник
містить трохи більше 100 запитань. Цінність CONNERS-3 в тому, що
методика дає розуміння про функціонування дитини в різних контекстах.
