ДИСЛЕКСІЯ.ПРОГРАМА

Програма
з корекційно-розвиткової роботи для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення
(«Корекція мовлення»)
7. Розділ 7. Корекція дислексій……………………………………..62

Розділ 7
Корекція дислексій

Пояснювальна записка
Розлади читання складають одну з найбільш розповсюджених форм мовленнєвої патології дітей шкільного віку з тяжкими мовленнєвими розладами (алалією, дизартрією, ринолалією, тяжкими формами заїкання, ускладненими ЗНМ та ФФНМ). Рівень сформованості навички читання у переважної частини молодших школярів з ТПМ є недостатнім, про що свідчать знижені за всіма параметрами показники технічної сторони читання (швидкість, тип читання, правильність, виразність та інтонування), недосконалість розуміння та усвідомлення прочитаного матеріалу, а також впізнавання та розрізнення друкованого варіанта графем. Дислексією вважають наявність різноманітних стійких помилок під час читання, таких як: пропуски букв та складів, різні типи замін (змішування букв, які позначають фонетично близькі звуки; змішування букв, звуки яких близькі за артикуляцією; заміни графічно схожих букв), додавання зайвих букв та складів, перестановки, недочитування, злиття або роз’єднання слів, спотворення, перекручування звуко-складової структури, семантичні помилки (помилкове прогнозування).
Завданням вчителя-логопеда є своєчасне виявлення та подолання (або попередження) стійких розладів читання в учнів з ТПМ. Таким чином, насамперед, необхідно виокремити дітей так званої групи ризику, щодо появи стійких розладів писемного мовлення, а також школярів з ТПМ із дислексією. З цією метою рекомендовано не обмежуватись перевіркою техніки читання. Необхідним є проведення обстеження стану сформованості передумов щодо опанування навички читання (що можливо зробити навіть у добукварний період). Це дасть можливість визначити механізм порушення в кожному окремому випадку, згрупувати дітей за рівнями розвитку та відповідно вплинути на недостатньо сформовані психологічні ланки зазначеної навички. Таким чином, вчитель-логопед буде в змозі застосувати повною мірою диференційований підхід і, відповідно, досягти якнайкращих результатів у корекційно-попереджувальній та корекційно-розвивальній роботі.
Становлення навички читання базується на розумінні її психолінгвістичної природи. Саме тому зміст програми становлять три напрями:
1) розвиток слухових функцій та операцій;
2) розвиток зорових функцій та операцій;
3) розвиток операцій прогнозування.
Корекційно-розвиткова робота складається з трьох за складністю етапів. Таким чином, педагог може розпочинати роботу з необхідного щабля, групуючи дітей відповідно до рівня сформованості передумов щодо опанування навички читання.
На першому етапі основною умовою виконання завдань з розвитку слухових функцій та операцій (загальних слухових функцій та фонематичних процесів) є їх виконання без опори на власне вимовляння дитини. Для завдань з розвитку зорових функцій та операцій, як найскладніших для цього рівня, має використовуватись матеріал букв та їхніх елементів.
На першому етапі роботу на заняттях має бути спрямовано на розвиток:
• слухових функцій та операцій – сприймання, уваги, пам’яті та контролю (лише на індивідуальних заняттях, за можливості, логопед має уводити до завдань слова, що містять звуки, які дитина вимовляє неправильно);
• фонематичних процесів на основі еталонного вимовляння логопеда (фонематичне сприймання, аналіз і синтез);
• зорових функцій та операцій – сприймання, уваги, пам’яті, контролю, зорово-просторової орієнтації – на простому абстрактно-логічному картинному матеріалі;
• зорових функцій та операцій – сприймання, уваги, пам’яті, контролю, зорово-просторової орієнтації – на матеріалі букв та їхніх елементів.
На другому етапі роботу має бути спрямовано на розвиток:
• слухових функцій та операцій – сприймання, уваги, пам’яті, контролю (матеріал має містити звуки, які учні вимовляють неправильно);
• фонематичних процесів – сприймання (з опорою на еталонну вимову педагога), аналізу й синтезу (з опорою на власну вимову) та уявлення;
• ієрархічно вищого рівня зорових функцій та операцій – сприймання, уваги, пам’яті, зорово-просторової орієнтації, контролю – на матеріалі елементів слів (складів) та окремих словах із залученням читання вголос.
На третьому етапі має проводитись робота, спрямована на вдосконалення:
• слухових функцій та операцій (логопед має уводити до завдань слова, фонетично насичені акустико-артикуляційно близькими звуками, а також складними за вимовлянням);
• фонематичних процесів – уявлення, аналізу та синтезу – лише за уявленням (без залучення слухової та артикуляційної аналізаторних систем);
• зорових функцій та операцій – сприймання, уваги, пам’яті, зорово-просторової орієнтації, контролю – на матеріалі словосполучень, речень та уривків з тексту.
Наповнення програми демонструє її гнучкість. Можливість залучити школяра на будь-якому з етапів до процесу корекції за умов визначення механізму порушення, що сприяє високоефективній роботі усунення розладів читання у дітей з тяжкими порушеннями мовленнєвого розвитку.