ВІРШІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Для розвитку мовлення дитини вам, батьки, стануть у пригоді короткі веселі віршики, забавлянк и, ігри-потішки, які легко запам'ятовуютьс я і дарують радість вам і вашій дитині.
А чи чули ви про зайця,
Що у лісі народивсь .
Що нікого не боявся
І ніколи не трусивсь.
Ну, боявся він лисиці
Та у темряві косиці
Та з рушницями людей
І малесеньк их дітей
Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь.
Ну, боявся він хрущів
І шипшинови х кущів
І корови, і сови
І високої трави
Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь.
Ну ще деколи тікав
Від зубатого Сірка
від комарика, від миші
і від темряви у тиші
Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь!
***
Хтось постукав уночі.
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»
Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.
Встала рано, та дарма —
Зайченяти вже нема.
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилос ь
(Дмитро Павличко)
Для розвитку мовлення дитини вам, батьки, стануть у пригоді короткі веселі віршики, забавлянк и, ігри-потішки, які легко запам'ятовуютьс я і дарують радість вам і вашій дитині.
А чи чули ви про зайця,
Що у лісі народивсь .
Що нікого не боявся
І ніколи не трусивсь.
Ну, боявся він лисиці
Та у темряві косиці
Та з рушницями людей
І малесеньк их дітей
Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь.
Ну, боявся він хрущів
І шипшинови х кущів
І корови, і сови
І високої трави
Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь.
Ну ще деколи тікав
Від зубатого Сірка
від комарика, від миші
і від темряви у тиші
Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь!
***
Хтось постукав уночі.
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»
Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.
Встала рано, та дарма —
Зайченяти вже нема.
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилос ь
(Дмитро Павличко)
Комментариев нет:
Отправить комментарий