Дислалія —
порушення не тільки фонетичного, а й вимовного аспектів мовлення, тобто це
порушення звуковимови за умови нормального слуху та збереженої інервації
мовленнєвого апарату. Рядоположними є поняття: недорікуватість (застаріле),
дефекти звуковимови, фонетичні дефекти, недоліки вимови фонем.
Для
дислалії характерні неправильна, ненормоваиа вимова звуків; заміна
(субституція) звуків або їх плутання.
Дефект може бути зумовлений декількома причинами, зокрема: несформовапістю артикуляторної бази (незасвоєна вся сукупність артикуляційних позицій, потрібних для вимови звуків рідної мови); неправильною сформованістю артикуляційних позицій, унаслідок чого дитина вимовляє ненормовані звуки; анатомічними дефектами артикуляційного апарату. При анатомічних дефектах (периферично або центрально зумовлених) порушення мають органічний характер, а за умови їх браку — функціональний.
Дефект може бути зумовлений декількома причинами, зокрема: несформовапістю артикуляторної бази (незасвоєна вся сукупність артикуляційних позицій, потрібних для вимови звуків рідної мови); неправильною сформованістю артикуляційних позицій, унаслідок чого дитина вимовляє ненормовані звуки; анатомічними дефектами артикуляційного апарату. При анатомічних дефектах (периферично або центрально зумовлених) порушення мають органічний характер, а за умови їх браку — функціональний.
Залежно
від локалізації порушення і причин, що зумовили дефект звуковимови, розрізняють
дві основні форми дислалії: функціональна та механічна (іноді — органічна). За
браку органічних порушень у будові артикуляційного апарату говорять про
функціональну дислалію. При відхиленнях у будові периферичного мовного апарату
(губів, щелеп, язика, піднебіння) йдеться про механічну (органічну) дислалію.
Функціональні
дислалії виникають у дитячому віці у процесі засвоєння системи звуковимови, а
механічні можуть з'являтися в будь-якому віці внаслідок уроджених або набутих
пошкоджень периферичного мовного апарату. При функціональних дислаліях
порушується відтворення одного або декількох звуків, при механічних зазвичай —
вимова групи звуків. Але в низці випадків трапляються комбіновані варіанти
функціональних і механічних дефектів.
Механічна
дислалія — це порушення звуковимови, зумовлене анатомічними дефектами
периферичного мовного апарату (органів артикуляції). Найчастіше трапляються
дефекти, спричинені: 1) аномаліями зубо-щелепної системи (діастеми між
передніми зубами); 2) браком різців або їх аномаліями; 3) дефектами прикусу; 4)
своєрідною структурою твердого піднебіння (зависоке — готичне, пласке); 5)
патологічними змінами язика (макроглосія, мікроглосія, надто коротка
під'язикова вуздечка); 6) аномаліями губів.
Консультацію
можна отримати у Діни Борисівни Тимошенко-Ушакової (дефектолога-логопеда,
психолога, сурдопедагога) за телефонами: 92-226, 0633955011.
www.facebook - сторінка Ірпінська
психолого-медико-педагогічна консультація (ПМПК)
Комментариев нет:
Отправить комментарий