РОЗУМОВО ВІДСТАЛІ ДІТИ

Педагогам наших загальноосвітніх шкіл все частіше доводиться працювати з дітьми, які мають значне недорозвинення інтелектуальної сфери (легку розумову відсталість).Дані рекомендації спрямовані на розширення та поглиблення уявлень педагогів, особливо тих, які працюють на індивідуальній формі навчання, про психологію розумово відсталої дитини, про прийоми колекційного впливу на неї.

Ознаки розумової відсталості

З педагогічного погляду розумово відстала дитина – це дитина, яка ні а яких умов не зможе засвоїти програму масової школи. Цим вона відрізняється від інших однолітків.

Розумова відсталість за Міжнародною класифікацією психічних і поведінкових розладів 10-го перегляду (1994) – це стан затриманого або неповного розвитку психіки, що характеризується порушеннями тих здібностей, які виявляються в період дозрівання і забезпечують загальний рівень інтелектуальності (розумових, мовленнєвих, моторних та соціальних здібностей). Для розумово відсталих характерним є порушення пізнавальної діяльності та поведінки.

Також це сукупність спадкових, вроджених, набутих у перші роки життя не прогресуючих патологічних станів.

Коротко зупинимось на ступенях розумової відсталості, поданих у таблиці.

За старою класифікацією	Сучасна класифікація	Шифр
Олігофренія у ступені дебільності	Легка розумова відсталість	F-70
Олігофренія у ступені імбецильності	Помірна розумова відсталість*	F-71
Олігофренія у ступені ідіотії	Важка розумова відсталість**	F-72
	Глибока розумова відсталість	F-73

* Помірна – легка імбецильність

** Важка – виразна імбецильність

Діти з легким ступенем розумової відсталості можуть навчатися за програмою допоміжної школи. Цей ступінь розумової відсталості найлегший, який виникає внаслідок поверхневого ушкодження кори головного мозку. У таких дітей порівняно добре розвинене побутове мовлення. Їх можна навчати правильно висловлювати слова, будувати речення, вживати узагальню вальні терміни. Завдяки спеціальному навчанню вони опановують писемне мовлення: навчаються писати й читати. Хоч на письмі допускають велику кількість граматичних, стилістичних та логічних помилок. З труднощами розуміють складні логіко-граматичні конструкції, слова та вирази з переносним значенням. Обсяг запам'ятовування є звуженим. Погано підпорядковують пам'ять мисленню.

У цих дітей можна розвинути довільну увагу, яка, втім, буде поступатися за своїми властивостями увазі дитини з нормальним психофізичним розвитком.

В умовах спеціального  навчання у них формується наочно-образне мислення та елементарне мовленнєво-логічне мислення.

Дана категорія дітей здатна до цілеспрямованої діяльності, може передбачити наслідки своєї активності. Проте, такі діти, часто виявляються схильними до імпульсивних необдуманих вчинків.

Емоційно-вольова сфера у дітей з легкою розумовою відсталістю первинно збережена. Тому у доступних, їхньому розумінню ситуаціях, переважно, діють адекватно. Проте характерними є незрілість, інфантильність емоцій, слабкість волі. особливе місце у шкільній освіті розумово відсталих дітей посідає трудове навчання, соціально-побутова орієнтація.

Діти з помірною розумовою відсталістю характеризуються незграбністю, не диференційованістю моторики. Їм важко виконувати дії, що потребують точності довільної уваги, координованості рухів, особливо дрібних. Вони мають глибинне пошкодження кори головного мозку.

Мовлення таких дітей граматичне, збіднене. Словниковий запас різко обмежений, у ньому відсутні узагальнюючі та абстрактні терміни. Речення прості, непоширені, неправильно побудовані. Звернені інструкції розуміють лише в конкретних ситуаціях. Зміст простої казки чи оповідання можуть усвідомити лише з опорою на наочність. Складні граматичні конструкції не розуміють взагалі.

Мимовільна увага залежить від фізичних характеристик об'єктів. Стійкість уваги вимірюється декількома хвилинами.

Ці діти не виділяють деталі предметів, не бачать відмінне між ними, мають суттєво звужений обсяг пам'яті.

При відтворенні заученого матеріалу часто наявне його спотворення. Д підліткового віку пам'ять дещо удосконалюється.

У дітей цієї категорії можна розвинути примітивне наочно-дійове та образне мислення (воно буде конкретне, з браком послідовності, гнучкості). Дітей можна навчити групувати одяг, тварин, рослини тощо. Вони не вміють визначати подібність, а відмінності помічають лише на різко не схожих конкретних предметах.

Діти з помірною розумовою відсталістю дуже вразливі. Відносно до оцінки іншими людьми Власна оцінка неадекватно завищена: себе вважають найкращими.

Такі діти можуть виконувати прості завдання під безпосереднім контролем педагога, реалізовувати автоматизовані навички. У них можна виховати навички самообслуговування. Деякі з них завдяки тривалому спеціальному навчанню опановують елементи грамоти та рахунок в межах 10. З великими труднощами засвоєні знання використовуються механічно. Завдяки навчанню шляхом багаторазового показу способу виконання вдається підготувати дитину до праці. У дорослому віці здатні до простої практичної роботи під наглядом, піддаються керівництву.

У дітей з важкою розумовою відсталістю грубо порушена рухова сфера (слабкі спастичні та моторні функції, координація, точність, темп довільних рухів). Діти не вміють бігати, стрибати, важко переключаються з одного руху на інший. Диференційовані рухи пальців у багатьох є неможливими, що є іноді непереборною перешкодою для навичок самообслуговування.

Грубо порушена увага, відсутня її активна форма. Реагують лише на яскраві предмети, при цьому реакція є дуже нетривалою. Відсутні процеси аналізу, синтезу, порівняння. Пам'ять вирізняється дуже малим обсягом і значними спотвореннями при відтворенні. Завдяки спец навчанню можуть об'єднати реальні предмети у групі (меблі, одяг, тварини). Деякі опановують порядковий рахунок конкретних предметів. Мовлення не формується взагалі, або існує на рівні беззмістовних повторень окремих слів. Грубо порушена звуковимова. Діти часто замість мовлення користуються жестами. Вони розуміють звернене мовлення, орієнтуючись на інтонацію. Емоційні реакції є одноманітними, задубілими і недиференційованими.

Чому в даному матеріалі звертається значна увага на психічний розвиток дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю? Тому що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки з'явились спроби навчання дітей даної категорії. В допоміжних школах створюються класи для дітей з помірною розумовою відсталістю.

За бажанням батьків така дитина може навчатись і в загальноосвітній школі (за визначеною ПМПК адаптованою програмою та визначеною формою навчання).

Діти з глибокою розумовою відсталістю мають найвиразніші глибинні пошкодження кори головного мозку та частково підкірки, що призводить до грубого порушення фізичного та психічного розвитку.

Переважно вони не можуть самостійно ходити і навіть сидіти. Не спроможні турбуватися про задоволення своїх основних потреб. Навичками самообслуговування майже не оволодівають. При сприйманні мовлення реагують тільки на його фонові характеристики. Можуть користуватися окремими нестійкими звуковими комплексами, які передають емоційний стан та інформують про окремі потреби.

Увагу концентрують протягом декількох секунд. Поведінка не підлягає усвідомленню та не має конкретних цілей. Ідіотія супроводжується грубими порушеннями емоційно-вольової сфери: дисфорія, агресія, апатія, ейфорія, абулія (відмова від їжі). Самі важкі діти – не плачуть, не сміються, не впізнають оточуючих, реагують лише на біль, не відрізняють їстівне від неїстівного.

Консультацію можна отримати у Діни Борисівни Тимошенко-Ушакової  (дефектолога-логопеда, психолога, сурдопедагога) за телефонами: 92-226, 0633955011.

Скайп: pmpk_irpin . E-mail: pmpk_irpin@ukr.net, сайт http://ydacha.net/,

www.facebook - сторінка Ірпінської психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК)